Як пацієнт почувається після хіміотерапії?

Хіміотерапія – один із найпоширеніших способів лікування онкологічних захворювань. Суть методу полягає у прийомі препаратів, що впливають на пухлину, сприяють припиненню її росту та знищенню. Фармакологи регулярно працюють над створенням нових та вдосконаленням існуючих препаратів. Проте передбачити чи запобігти негативному прояву таких ліків на організм складно.

Що таке хіміотерапія і навіщо вона застосовується?

Хіміотерапією називають різновид системного лікування онкології, під час якого пацієнту необхідно приймати препарати із протипухлинною дією (цитостатики). Активні компоненти, що входять до їх складу, сприяють гальмуванню поділу і росту клітин пухлини.

Хіміотерапія може використовуватись самостійно або комбінуватися з іншими методами лікування онкології.

Види хіміотерапії:

1. Неад’ювантна (передопераційна) хіміотерапія. Застосовується до операції при багатьох видах пухлин (рак шлунка, рак легені, рак грудної залози, колоректальний рак тощо). Призначена для девіталізації (знищення) пухлинних клітин та запобігання їх поширенню під час операції (антибластика), а також – для переведення нерезектабельних (невдалих) пухлин у резектабельні.
2. Неод’ювантна хіміопроменева терапія (комбінація хіміо- та променевої терапії, наприклад, при раку стравоходу) має ті ж завдання.
3. Ад’ювантна (післяопераційна) хіміотерапія проводиться для профілактики рецидиву хвороби.
4. Самостійна хіміотерапія проводиться при неоперабельних та нерезектабельних пухлинах, при системних захворюваннях (лімфоми, лейкози) та деяких інших.

Існує безліч препаратів, які можуть призначати пацієнтам. Вони відрізняються походженням, принципом дії, способом застосування, побічними ефектами. Вибір препарату залежить від таких факторів:

• вид пухлини;
• стадія пухлини;
• вік пацієнта;
• стан здоров’я хворого;
• наявність у пацієнта супутніх захворювань.

При виборі препарату лікар розраховує оптимальне дозування, враховуючи масу тіла та інші параметри.

Хіміотерапія може проводитися в умовах стаціонару або амбулаторно. Існують такі способи введення препаратів:

1. Пероральний. Випускають ліки у формі таблеток або капсул, які необхідно приймати перорально.
2. Внутрішньовенний. Ліки вводять через вену.
3. Інтратекально. Введення препарату проводиться у простір, що знаходиться між тканинами, які покривають мозок (головний або спинний).
4. Внутрішньоартеріально. Ліки водяться в артерію, яка живить кров’ю пухлину.
5. Інтраперитонеально. Використовується при раку внутрішніх органів (печінки, шлунку, кишківника).
6. Зовнішньо. Препарат у формі крему втирається у шкіру певної ділянки на тілі.

Найпоширенішим варіантом проведення хіміотерапії є ін’єкційне введення препаратів. Для зручності пацієнтів можуть використовуватись:

1. Катетери.
2. Порт. Резервуар невеликого розміру, який під час операції розміщують під шкірою пацієнта. . Крізь шкіру та мембрану разово вводять ін’єкційні голки. Порти можуть бути 2-5 років.
3. Інжектомати. Це перистальтичні насоси, через які проводять катетери системи для інфузій. Їхнім завданням є контроль за швидкістю та кількістю надходження препарату в організм.
4. Помпи – еластичні акумулятори розчинів. Завдяки їм пацієнти можуть проходити курс хіміотерапії поза медичного закладу.

 

Проходячи курс хіміотерапії, пацієнт повинен регулярно консультуватися зі своїм лікарем. Онколог зможе оцінити стан пацієнта та за необхідності призначити обстеження, відмінити препарат, замінити його іншим або скоригувати дозування.

Пропускати прийом чергової дози не радять фахівці. Іноді лікар може ухвалити рішення про внесення деяких змін до порядку та графіка проведення хіміотерапії.

Схеми прийому хіміопрепаратів можуть відрізнятись. Курс лікування може бути безперервним або чергуватись з перервами. Найчастіше хіміотерапія призначається курсами чи циклами. Під час одного циклу пацієнту можуть призначати лише один препарат або комплекс медикаментів, які приймають за певною схемою.

Як почувається пацієнт після проведення курсу хіміотерапії?

Препарати, які призначають під час хіміотерапії, спрямовано впливають на клітини. Однак вони не здатні розрізняти патологічні та здорові клітини, тому нормальні елементи також схильні до пошкодження. Саме з цим пов’язані різні ускладнення та побічні дії хіміотерапії.

Найчастіше при проведенні процедури ушкоджуються клітини, що швидко ростуть. Сюди відносять органи ШКТ, кров, репродуктивну систему, слизову оболонку ротової порожнини, волосяних фолікулів. Тому пацієнти здебільшого скаржаться на нудоту, швидку стомлюваність, випадання волосся, у них спостерігається лейкопенія або анемія. Деякі препарати негативно відбиваються на стані нервової та сечовидільної системи, легень, нирок та серці.

Найбільш поширені ускладнення після хіміотерапії та способи їх полегшення

Характер і вираженість ускладнень під час проведення хіміотерапії для кожного пацієнта індивідуальні, тому що дія одного й того ж препарату на різних людей може відрізнятися. Вивчаючи, як почуваються люди після хіміотерапії, медики виділяють низку ускладнень.

Нудота та блювання

Це одне з найпоширеніших ускладнень лікування раку. Пацієнти починають відчувати нудоту одразу після введення хіміопрепарату або протягом кількох годин після процедури. Причиною є негативна дія речовин, що входять до складу протипухлинних засобів, на шлунок та відділ головного мозку, який відповідає за блювотний рефлекс.

Одні пацієнти зовсім не відчувають нудоти, в інших вона виражена слабо, а в третіх супроводжується блюванням. Ті, хто належить до останньої групи, повинні обов’язково розповісти лікарю про те, як почуваються після хіміотерапії. Він зможе порекомендувати препарати, здатні знижувати вираженість нудоти. Зазвичай їх приймають перед введенням хіміопрепарату протягом усього курсу лікування.

До того ж кожен пацієнт має можливість зменшити неприємне відчуття нудоти. Для цього потрібно:

• уникати вживання їжі за кілька годин до введення хіміопрепарату;
• вживати прохолодну їжу;
• харчуватися дрібно (часто, але мінімальними порціями);
• не поспішати під час їди;
• уникати жирного, смаженого та солодкого;
• не запивати їжу (пити краще за 1 годину до їди);
• пити несолодкі, негазовані напої у прохолодному вигляді;
• уникати процесу приготування їжі на всьому етапі проведення хіміотерапії;
• під час їди рекомендується дивитися телевізор або слухати музику;
• після їди відпочивати протягом 1-2 годин у сидячому положенні;
• при виникненні нудоти повільно та глибоко дихати.

Випадання волосся

До поширених ускладнень, якими супроводжується хіміотерапія, також належить випадання волосся. Ризик розвитку алопеції пов’язаний із препаратом, який призначають для лікування раку. Зазвичай після того, як курс лікування завершується, волосся відновлює свій ріст.

Щоб уникнути повної втрати волосся, медики радять тимчасово відмовитися від процедури їх фарбування і сушіння феном або робити це тільки в режимі низьких температур, використовувати м’які шампуні (можна дитячі) і м’яку масажну щітку для розчісування.

Щоб не хвилюватися через щоденне активне випадання волосся, деякі пацієнти коротко стрижуться або повністю голять голову. У разі дискомфорту можна використовувати перуку, капелюшок чи косинку.

Погіршення стану шкіри та нігтів

На етапі проведення хіміотерапії деякі пацієнти відзначають сухість та лущення шкірних покривів, свербіж та почервоніння. Змінити відтінок та стати ламкими можуть і нігті. Зазвичай через кілька місяців після завершення курсу лікування стан їх нормалізується.

Щоб захистити шкіру від надмірного пересихання під час лікування онкології, рекомендують відмовитись від тривалого прийому гарячої ванни, не використовувати жорсткі мочалки. Переважно приймати душ або обтиратися м’якою вологою губкою.

Також потрібно уникати використання косметики, у складі якої є спирт. Її варто замінити кремами з нейтральним складом, які пом’якшують та зволожують шкіру.

Зміна складу крові

Одним із побічних ефектів хіміотерапії є негативна дія препаратів на кістковий мозок, що бере участь у процесі синтезу компонентів крові:

• еритроцитів, які беруть участь у процесі перенесення кисню;
• лейкоцитів, які виконують захисну функцію в організмі;
• тромбоцитів, що зупиняють кровотечу шляхом формування згустків.

Виходячи з того, як діє хіміотерапія на кістковий мозок, пацієнт може зустрітися з такими ускладненнями:

• підвищена слабість, причиною якої є низький рівень еритроцитів;
• часті інфекції, з якими стикається організм через дефіцит лейкоцитів;
• часті кровотечі, що виникають при нестачі тромбоцитів.

Порушення згортання крові

Багато цитостатиків знижують згортання крові. При низькому рівні тромбоцитів у крові може розвинутись кровотеча, іноді формуються гематоми навіть у разі незначного ушкодження. Тому важливо контролювати цей показник. Якщо у результаті аналізу лікар помітить дефіцит тромбоцитів, він призначить препарати, стимулюючі їх синтез. Як альтернатива, може проводитися переливання донорських тромбоцитів.

Тому на запитання лікаря, «як почуваєшся після хіміотерапії», обов’язково необхідно повідомити про всі зміни. Наприклад, якщо:

• сеча набула рожевого або червоного відтінку;
• у калі виявлені згустки крові або він набув чорного забарвлення;
• на поверхні шкіри з’явилися синці чи дрібні червоні крапки;
• часто кровоточать ясна;
• спостерігаються кровотечі із носа.

Загальна слабкість

Пацієнт може відчувати сильну слабкість через те, що у його організмі недостатньо кисню. Це може відбуватися за дефіциту еритроцитів. До інших симптомів їх дефіциту також відносять мерзлякуватість кінцівок, нудоту, прискорене дихання, швидку стомлюваність.

При виявленні у себе будь-яких із цих симптомів важливо повідомити про них лікаря. Щоб визначити причину та лікування, призначається розгорнутий аналіз крові. Якщо рівень червоних кров’яних тілець буде зниженим, пацієнту призначать препарати, які його підвищують. У тяжких випадках проводиться переливання донорських еритроцитів.

Після закінчення прийому цитостатиків склад крові поступово приходить у норму. Щоб прискорити цей процес, рекомендується повноцінно харчуватися, більше часу виділяти на відпочинок, тимчасово відмовитися від фізичної активності.

Часті інфекційні захворювання

При проведенні хіміотерапії організм стає чутливим до різних інфекцій. Це пов’язано зі зниженням імунітету та нестачею лейкоцитів у крові. Тому організм пацієнта стає вразливим перед різними патогенними мікроорганізмами, здатними спровокувати інфікування внутрішніх органів (сечостатевої системи, шкіри, порожнини рота, прямої кишки і т. д.). Щоб цього уникнути, пацієнтам рекомендують ретельно стежити за гігієною.

Як профілактику розвитку серйозних ускладнень медики радять:

• регулярно мити руки (після відвідування туалету, повернення з вулиці, перед їдою);
• уникати травмування шкіри під час повсякденних домашніх справ;
• дотримуватись гігієнічних правил після спорожнення кишківника;
• не видавлювати прищі;
• при пошкодженні шкірних покривів відразу провести дезінфекцію рани будь-яким антисептичним засобом, у складі якого немає спирту;
• уникати контакту з хворими людьми та відвідування людних місць.

Проте, знаючи, як хіміотерапія діє на організм людини, можна сказати, що уникнути інфікування дуже складно. Тому з появою перших симптомів необхідно відразу звернутися до лікаря. До насторожуючих ситуацій відносяться:

• підвищення температури;
• посилення потовиділення;
• поява ознак застуди (першіння в горлі, закладеність або рясні виділення з носа, кашель);
• порушення сечовипускання та відчуття печіння;
• розлад кишківника;
• свербіж та виділення з піхви.

При введенні цитостатиків через катетер необхідно контролювати його стан. Якщо в місці його введення з’явилося почервоніння або пацієнт відчуває печіння, свербіж та інші неприємні відчуття, необхідно повідомити про це лікаря.

У разі виникнення будь-яких ознак інфекції не можна займатися самолікуванням. Також заборонено самостійно приймати рішення щодо прийому антибіотиків або будь-яких інших лікарських препаратів.

Патології ротової порожнини

До клітин, які часто страждають від дії протипухлинних препаратів, відносять слизову оболонку ротової порожнини. Пацієнти, які проходять хіміотерапію, часто скаржаться на кровоточивість ясен або їх набряк, сухість у роті, болючі відчуття.

Також існує високий ризик розвитку множинного карієсу. При травмуванні слизової оболонки, наприклад, під час чищення зубів, на фоні хіміотерапії можуть формуватися запальні осередки та місцеві інфекційні процеси.

Уникнути їх виникнення можна, якщо:

• перед початком прийому протипухлинних препаратів пройти повну санацію ротової порожнини;
• для чищення зубів використовувати лише щітку з м’якою щетиною;
• після кожного чищення зубів щітку необхідно добре промити;
• після кожного прийому їжі проводити гігієну ротової порожнини;
• у разі виникнення сухості губ використовувати нейтральні жири.

Порушення травлення

Пацієнти, які проходять хіміотерапію, часто страждають від діареї. Її причиною є негативний вплив препаратів, що використовуються, на клітини кишківника, в результаті чого порушується всмоктування рідини. Щоб уникнути неприємного симптому або зменшити його вираженість, рекомендується дотримуватися дієти, уникаючи вживання:

• клітковини;
• жирного, смаженого та гострого;
• алкоголю;
• солодощів;
• кави.

Щоб не допустити зневоднення, необхідно дотримуватись питного режиму.

Якщо діарея не припиняється довго або супроводжується судомами, болем, необхідно повідомити лікаря. Можливо, потрібне призначення протидіарейних препаратів або введення сольового розчину внутрішньовенно.

Іноді на тлі хіміотерапії пацієнти можуть навпаки стикатися із запорами. Їх причиною стає неправильне харчування та зниження фізичної активності через прийом протипухлинних препаратів. У такому разі призначаються проносні препарати або періодичне проведення очисної клізми. Також рекомендується вживати продукти, багаті на клітковину, і пити багато рідини.

Порушення роботи м’язів та нервової системи

Більшість цитостатиків не чинять негативного впливу на м’язи та нервову систему. Однак є такі, при лікуванні якими пацієнти скаржаться на наступні порушення:

• оніміння в кінцівках;
• поколювання, печіння;
• порушення слуху, зору чи координації рухів;
• запаморочення;
• м’язова слабкість.

Порушення у роботі сечовидільної системи

Цитостатики здатні негативно позначатися на стані нирок та сечового міхура, подразнюючи слизову та провокуючи такі стани:

• поява крові у сечі;
• озноб;
• прискорене сечовипускання;
• біль та дискомфорт під час сечовипускання;
• зміна відтінку сечі.

Такі симптоми мають тимчасовий характер і зникають через деякий час після припинення хіміотерапії. Щоб зменшити ризик виникнення таких ускладнень, рекомендується вживати більше рідини (негазованої води, натуральних соків, морсів, трав’яних чаїв, легких бульйонів).

Порушення у роботі репродуктивної системи

Хіміотерапія може негативно впливати на стан та роботу статевих органів. Для чоловіків це може бути короткочасне або повне безпліддя. Оскільки цитостатики негативно впливають на стан сперми, чоловікам під час проведення протипухлинної терапії радять утриматися від зачаття і тимчасово використовувати бар’єрні методи контрацепції.

При лікуванні раку у жінок можуть страждати яєчники, що призводить до порушення менструального циклу. Також це може спровокувати короткочасне чи повне безпліддя у майбутньому. Настання вагітності в цей період вкрай небажане, оскільки цитостатики мають токсичну дію і можуть спровокувати порушення розвитку плода. Тому жінці важливо протягом усього курсу лікування користуватися доступними способами контрацепції.

Якщо пухлина виявлена ​​у жінки під час вагітності, лікування зазвичай відкладають на період після народження дитини. Якщо це зробити неможливо, після 12 тижня лікар може призначити курс терапії. Вважається, що в цей період негативний вплив препаратів на плід набагато менший. У поодиноких випадках може постати питання про необхідність переривання вагітності за медичними показаннями.

Як почуваєшся у перші дні після хіміотерапії?

Протипухлинні препарати можуть по-різному діяти як на ракові, так і здорові клітини. Тому сказати однозначно, як почуватиметься пацієнт після їх прийому неможливо.

Частота та вираженість побічних ефектів залежить від виду препарату, його дозування, індивідуальних особливостей організму тощо. Перед початком курсу лікар розповість, які ускладнення або неприємні симптоми можуть чекати хворого. Найчастіше це нудота, слабкість, порушення травлення (запор чи діарея), відсутність апетиту, випадання волосся.

Також пацієнти скаржаться на погіршення психоемоційного стану. У таких випадках показана консультація психолога, який допоможе позбутися страхів та тривожного стану, зміцнивши мотивацію на успішне проходження курсу протипухлинної терапії.

Чи можна працювати після хіміотерапії?

Курс протипухлинної терапії кожен пацієнт переносить по-різному. Для одних він супроводжується значним погіршенням стану, інші ж почуваються цілком нормально. Тому питання про роботу індивідуальне. Якщо самопочуття не дозволяє повноцінно працювати, пацієнт має право на лікарняний.

Загальні рекомендації щодо відновлення

Щоб допомогти організму якнайшвидше впоратися з наслідками хіміотерапії, пацієнтам рекомендують прийом сорбентів (Ентеросгель, Полісорб). Вони сприяють виведенню токсинів, що скупчилися в тканинах, в результаті чого людина почувається набагато краще.

Щоб зміцнити імунітет, необхідно вести здоровий спосіб життя, повноцінно харчуватися та відпочивати, більше часу проводити на свіжому повітрі. У раціон слід включити більше круп’яних каш, кисломолочних продуктів, фруктів та овочів, м’яса та риби. Для відновлення печінки рекомендують приймати гепатопротектори, а також відмовитися від жирного, солоного та гострого.

Спочатку після закінчення хіміотерапії пацієнту рекомендують уникати засмаги і теплових процедур. Тому відвідування лазні, сауни та відпочинок на морських курортах краще відкласти.

Висновки

Хіміотерапія – один із найпоширеніших способів лікування онкології. Він полягає у прийомі препаратів цитостатиків, які здатні чинити на злоякісні клітини згубну дію. При цьому страждають і деякі здорові клітини, через що у пацієнта виникають різні ускладнення та побічні ефекти. Їх частота та вираженість залежать від виду онкологічної патології, препарату, індивідуальних особливостей та інших факторів.

Спрогнозувати, яким чином той чи інший хіміопрепарат вплине на пацієнта, неможливо. Але перед початком курсу терапії лікар розповість хворому, що його може очікувати та як зменшити вираженість побічних ефектів хіміотерапії.